Робота дослідників з Університету Вандербільта (США) була опублікована журналом Nature Neuroscience. Нейрофізіологи обстежували декілька десятків чоловік за допомогою позитрон-емісійного томографа і зробили висновок, що у психопатів істотно підвищена активність тих ділянок мозку, які пов'язані з прагненням добиватися результату.

У більшості випадків прагнення добиватися результату — якість суто позитивна, а фраза «орієнтований на результат» увійшла до стандартних описів вакансій, що вимагають прояву працівником ініціативи. Але з точки зору нейробіології все не настільки однозначно, адже за відчуття задоволення від досягнутого відповідає дофамін – речовина з безліччю різних функцій.

Дофамін забезпечує передачу сигналу між нейронами в декількох різних системах нервових клітин. Хвороба Паркінсона, при якій порушена координація руху, обумовлена якраз загибеллю клітин, що виробляють дофамін. І навпаки, надлишок дофаміна викликає марення і галюцинації при шизофренії. При формуванні наркотичної залежності знову-таки задіяні дофамінові клітини.

У роботі мозку найважливішу роль грає «винагорода», або сигнал про те, що здійснена правильна дія. Учені вважають, що саме дофамінові клітини входять в так звані мережі (reward circuits), які формують відчуття винагороди, мережі, від активності яких залежить у тому числі підтримка рівноваги психіки на грані між апатією і маніакальною одержимістю.

В одному з проведених ученими вандербільтського університету дослідів випробовуваним пропонували виконати просте завдання за невелику грошову винагороду. Активність пов'язаних з дофаміном відділів мозку (ядер, що позначаються як nucleus accumbens septi) при цьому вимірювалася за допомогою томографа, а далі зіставлялася з результатами тестів, покликаних виявити психопатичні схильності.

Результати цього експерименту показали, що у людей з великим рівнем психопатичних схильностей в очікуванні винагороди активність дофамінової системи зростає сильніше, ніж у всіх інших. Людина з більшою схильністю до психопатії активніше реагує на можливість здобуття реальної винагороди, і ця винагорода розцінюється їм як значиміша.

Інший проведений ученими експеримент був досить нестандартний. У нім тим же випробовуваним пропонували не що-небудь, а амфетамін – речовину, яка в більшості країн відносять до сильнодіючих препаратів і прирівнюється до наркотичних засобів.

Амфетамін викликає викид дофаміна. І мозок випробовуваних з схильністю до психопатії, як передбачили дослідники, відрізнятиметься більшою реакцією на амфетамін через більшу «чутливість» дофамінової системи. І дійсно, як показав дослід, у людей з максимальним рівнем психопатичних схильностей дофаміну виділилося практично вчетверо більше.

Психопати, як говорить один з авторів дослідження Джошуа Бакхольц, можуть бути просто дуже зацікавлені в результаті — настільки, що всі небезпеки і заборони перед цим просто бліднуть. І справа, як показують експерименти, не у вихованні або поганому характері. Мозок психопатів в принципі інакше сприймає реальність із-за підвищеної активності дофамінової системи.

Дослідники вважають, що розуміння природи психопатії може допомогти як в розробці лікарських препаратів для її стримування, так і в створенні засобів проти інших розладів, пов'язаних з дофаміном.