За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) в 2002 році в світі налічувалось 161 млн. чоловік з порушенням зору, серед яких 37 млн. були сліпими та потребували професійно-технічної та соціальної підтримки. Кількість таких хворих має тенденцію до зростання. Сьогодні в світі вже налічується 45 млн. сліпих людей, а в 2020 році прогнозуэться, що їх буде вже понад 76 млн. чоловік.

Серед причин сліпоти згідно з результатами епідеміологічних досліджень практично у всіх регіонах світу друге місце займає глаукома, що підкреслює її соціальну значущість як одного з самих інвалідизуючих захворювань. За результатами досліджень ймовірність настання сліпоти на одне око через 20 років після виникнення захворювання і початку лікування складає 27%, а на обидва ока - 9%.

Прогнозується, що в 2010 році кількість хворих на глаукому буде складати до 60 млн чоловік, а в 2020 - цей показник буде складати до 78 млн чоловік. Приріст хворих на глаукому складає приблизно 20 млн чоловік протягом 10 років. Найбільша кількість хворих буде спостерігатись в Європі (21, 1% - 23,9% від світових показників ). В Європі на глаукому припадає 12% всіх випадків сліпоти. За даними літератури в 2010 році в світі буде налічуватись до 12,3 млн пацієнтів, сліпих внаслідок глаукоми, з них кожний другий - сліпий внаслідок первинної відкритокутової глаукоми (ПВКГ)

Динаміка захворюваності на глаукому в Україні характеризується аналогічними тенденціями та є невтішною. За період з 2001 по 2006 роки зростання показника поширеності глаукоми складає 30,7%, захворюваності - 29,8%, чисельності диспансерної групи - 33,96%.

В структурі первинної інвалідності по зору глаукома за три роки перемістилась з четвертої рейтингової позиції на другу і складає 17,2% від усієї чисельності вперше визнаних інвалідами. При цьому необхідно підкреслити, що це переважно інваліди 1 та 2 груп, що відображається на вартості лікування.

В літературі глаукома визначається як гетерогенна група захворювань, що характеризується прогредієнтним перебігом, розвитком оптичної нейропатії, поступовим порушенням поля зору, які найчастіше пов'язані з підвищенням внутрішньоочного тиску (ВОТ). При цьому зір падає аж до повної незворотної сліпоти, приводячи пацієнта до інвалідності. Оскільки перебіг захворювання на початкових стадіях, як правило, має безсимптомний характер, за даними ВООЗ 50% хворих в розвинених країнах та 90% - у країнах, що розвиваються, не підозрюють про наявність у них недуга, не отримують лікування та не спостерігаються у лікарів.

Така ситуація обумовлює необхідність розробки нових методів вирішення проблеми - організаційних, діагностичних та лікувальних. Своєчасна діагностика глаукоми залежить від правильних організаційних методів, які включають формування груп ризику, достатнє технічне забезпечення клінік, високу кваліфікацію лікаря. З іншого боку ефективність діагностики та лікування глаукоми не в останню чергу залежить від обізнанності пацієнта з існуючою у нього проблемою, зацікавленністю пацієнта у співпраці з лікарем, дотримання ним наданих рекомендацій.

Зрозуміло, що глаукома відноситься до "дорогих" захворювань, оскільки має хронічний тривалий перебіг, потребує постійного динамічного лікувально-діагностичного спостереження. Отже з метою запобігання інвалідності внаслідок глаукоми актуальним питанням є не тільки удосконалення профілактичних, діагностично-лікувальних заходів, але й підвищення обізнанності населення щодо суті захворювання, методів профілактики та раннього виявлення цього тяжкого недуга

У звязку з вищезазначеним Всесвітня Глаукомна Асоціація (WGA), членом якої є Україна, та Всесвітня Асоціація паціентів, що мають глаукому (WGPA) виступили з ініціативою про проведення 6 березня 2008 року Всесвітнього дня боротьби з глаукомою.

Підтримуючи цю ініціативу, 6 березня 2008 року в Україні оголошено днем боротьби зі сліпотою внаслідок глаукоми.

Серед всіх офтальмологічних захворювань глаукома є найпідступнішою. Як правило, людина непомітно та поступово втрачає зір аж до повної сліпоти. Відновити зір в такому разі не можливо.

Кількість хворих на глаукому у світі збільшується за кожні 10 років приблизно на 20 млн. Така тенденція характерна і для України. За останні 5 років (з 2001-2006) захворюваність та поширеність глаукоми зросла в середньому на 30%.

Що таке глаукома? Чому вона виникає ? Чи можна запобігти цьому захворюванню? Як боротися з нею?

По-перше, глаукома це хронічне захворювання, тобто виникає поступово, непомітно для людини та має тривалий перебіг. Як правило, пацієнти звертаються до лікаря, коли вже зір значно втрачений. Але існує ряд симптомів, на які варто звернути увагу, та при їх наявності, терміново звернутись до лікаря: "літаючі мушки" перед очима, райдужні кола навколо джерела світла при погляді на нього, затуманювання зору, часта зміна окулярів.

Як правило, людина втрачає зір при глаукомі внаслідок загибелі зорового нерву (атрофії), основною причиною якої є підвищення внутрішньоочного тиску. Ось чому так важливо всім особам старше 40 років один раз на рік контролювати рівень внутрішньоочного тиску, а при наявності захворювання - частіше. А якщо у людини в роду були випадки глаукоми та є супутня судинна патологія - цукровий діабет, схильність до вазоспазмів, мігрені тощо - то вона безперечно відноситься до, так званої, групи ризику, та повинна бути під пильним наглядом лікаря-офтальмолога.

Звичайно, діагностика глаукоми комплексна, непроста та потребує, окрім кваліфікації лікаря та технічного забезпечення, готовності та бажання пацієнта до співпраці. Для встановлення діагнозу необхідно перевірити зір, поле зору (на початку захворювання, або лише при підозрі на нього - комп'ютерними методами), стан зорового нерва (традиційним оглядом - офтальмоскопією та комп'ютерними методами), виміряти рівень тиску в оці. При необхідності лікар запропонує ще додаткові методи обстеження, які допоможуть своєчасно поставити діагноз.

Якщо діагноз встановлено, то треба усвідомлювати, що ви повинні бути під пильним, постійним наглядом спеціаліста та чітко дотримуватись його рекоменлацій. Хоча глаукома і відноситься до прогресуючих захворювань, раннє її виявлення та своєчасне лікування дозволяє зберегти зір протягом тривалого часу. А лікувати глаукому можна як медикаментозними засобами (краплі, уколи, таблетки), так і лазером та хірургічними методами. Важливо щоб пацієнти пам'ятали, що зниження підвищеного тиску в оці - це лише перший крок до збереження зору. Необхідно двічі на рік проходити курси лікування, направленного на покращення кровобігу нерву, його захист.

Ще одна небезпека криється в тому, що в разі нормалізації внутрішньоочного тиску, пацієнти призупиняють застосування рекомендованих препаратів, змінюють режим лікування без узгодження з лікарем. А це приводить до ще більшого прогресування глаукоми та прискорення зниження зору.

Враховуючи невтішну тенденцію та тяжкість захворювання, Всесвітня Глаукомна Асоціація (WGA), членом якої є Україна, та Всесвітня Асоціація пацієнтів, що мають глаукому (WGPA) виступили з ініціативою про проведення 6 березня 2008 року Всесвітнього дня боротьби з глаукомою. На підтримку цієї ініціативи 6 березня 2008 року в Україні оголошено днем боротьби зі сліпотою внаслідок глаукоми.

Бережіть зір!!!!

Питання, що найчастіше задають лікарю

1. Що таке гдаукома?

В літературі глаукома визначається як група захворювань, що характеризуються прогресуючим перебігом і призводять до руйнування зорового нерва, що найчастіше пов'язано з підвищенням внутрішньоочного тиску (ВОТ) та приводить до НЕВИЛІКОВНОЇ СЛІПОТИ.

2. Як уражується зоровий нерв при глаукомі?

Існує багато причин. Це і порушення кровопостачання, і дія негативних факторів (оксидний стрес), але одним з найбільш вагомих факторів ризику є підвищення внутрішньоочного тиску вище рівня, який є безпечним для пацієнта. Як правило, це повязано з порушенням відтоку рідини з очного яблука. Ось чому так важливо контролювати рівень внутрішньоочного тиску.

3. Чи завжди підвищенний внутрішньоочний тиск свідчить про наявність глаукоми?

Не обовязково. Підвищенний тиск свідчить про те, що ви знаходитесь в групі ризику. Якщо при цьому є ушкодження зорового нерву, характерні для глаукоми, то це свідчить про наявність захворювання. Необхідно своєчасно контролювати рівень тиску, проходити огляд очного дна у лікаря та визначати поле зору. Комплексне регулярне обстеження є дуже важливим у профілактиці та ранньому виявленні хвороби.

4. Чи може бути глаукома без високого тиску?

Так. Існує так звана нормотензивна глаукома. Вона зустрічається дещо рідше як правило, пов'язана з загальною судинною патологією.

5. У кого може виникнути глаукома?

У будь-якої людини. Але існують фактори ризику виникнення захворювання. Фактори ризику виникнення глаукоми класифікують як системні та місцеві.

Серед них найбільш актуальними є:

спадковість та сімейний анамнез,

вік (старше 40 років),

наявність супутньої судинної патології (гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, схильність до вазоспазмів, мігрені),

тютюнопаління,

хронічний стрес та інші,

особливості будови ока,

рівень ВОТ,

короткозорість,

та інші.

Поставити правильний діагноз допоможе комплексне офтальмологічне обстеження.

6. Як проявляється глаукома?

Як правило, відкритокутова глаукома на перших стадіях має безсимптомний перебіг. Нема болю, гострота зору може залишатись тривалий час високою. Якщо не призначити своєчасно лікування, в подальшому з'являються проблеми з полем зору, що призводить до його звуження. Зір знижується і з часом наступає сліпота.

7. Які обстеження допожуть в діагностиці глаукоми?

Визначення гостроти зору.

Вимірювання поля зору (на ранніх стадіях - комп'ютерна діагностика).

Огляд очного дна (при відкритокутовій глаукомі - з розширенням зіниць). При необхідності комп'ютерна діагностика стану шару нервових волокон зорового нерва.

Визначення внутрішньоочного тиску.

Вимірювання товщини рогіки.

8. Чи можна лікувати глаукому?

Необхідно . Лікування повинно бути направлене на три складові - нормалізіцію внутрішньоочгого тиску, покращення кровопостачання в сітківці та зоровому нерві, нейропротекція. Лікування, розпочате на початкових стадіях, дозволяє уповільнити прогресування глаукоми та зберегти зір . Ось чому так важливо раннє виявлення захворювання.

9. Які існують методи лікування?

Медикаментозне (краплі, таблетки) направлене, як правило, на зниження внутрішньоочного тиску. Лазерне та хірургічне лікування.

10. Чи можна самостійно призупиняти застосування гіпотензивних крапель, якщо внутрішньоочний тиск нормалізувався?

НІ В ЯКОМУ РАЗІ. Глаукома потребує постійного спостереження, чіткого дотримання рекомендацій лікаря. Зміни в лікуванні можливі лише після консультації зі спеціалістом.

11. Чи можна вилікувати глаукому?

Ні. Втрачений зір внаслідок глаукоми не відновлюється. Але зберегти його можна.

Перевірте себе. Що ви знаєте про глаукому?

1. Глаукома - це запалення ока

2. Глаукома частіше зустрічається в молодому віці

3. Людина може мати глаукому та не здогадуватись про це.

4. Біль - основний симптом глаукоми

5. Глаукома виникає лише при підвищенному внутрішньоочному тиску (ВОТ).

6. Зір, втрачений внаслідок глаукоми, можна відновити .

7. Обстеження з метою виявлення глаукоми включає в себе лише вимірювання внутрішньоочного тиску.

8. Глаукому не потрібно лікувати

9. Якщо ВОТ нормалізується, можна відмінити використання крапель.

10. Якщо ВОТ нормалізувався, можна не відівідувати лікаря

Правильні відповіді

Відповідь - Ні. Глаукома - це хронічне захворювання, що характеризується загибеллю зорового нерва, яке найчастіше пов'язане з підвищенням внутрішньоочного тиску.

Відповідь - Ні. Глаукома частіше зустрічається у пацієнтів старше 40 років. З віком ризик виникнення глаукоми значно підвищується. Але існує й вроджена глаукома.

Відповідь - Так. Оскільки на початкових стадіях, як правило, скарг не має. Кожний другий паціент не підозрює про наявність цієї недуги, не отримує лікування та не спостерігається у лікарів.

Відповідь - Ні. Біль виникає лише при гострому нападі глаукоми.

Відповідь - Ні. Підвищений ВОТ є основним фактором ризику виникнення глаукоми. Але існує і так звана нормотензивна глаукома, коли рівень ВОТ знаходиться в межах середньостатистичної норми. Лише динамічне спостереження у лікаря допоможе правильно поставити діагноз та призначити лікування.

Відповідь - Ні. На жаль, зір, втрачений внаслідок глаукоми, не можна відновити, але рання діагностика, своєчасне лікування, дотримання рекомендацій лікаря допоможе якнайдовше зберегти зорові функції.

Відповідь - Ні. Вимірювання ВОТ є лише складовою діагностики глаукоми. Вона також включає в себе виявлення факторів ризику, вивчення сімейного анамнезу, огляд зорового нерва та його комп'ютерну діагностику, периметрію (визначення поля зору), гоніоскопію, тонографію.

Відповідь - Ні. Лікування глаукоми передбачає в першу чергу нормалізацію внутрішньоочного тиску (медикаментозне, або при необхідності - лазерне та хірургічне лікування). Крім того, обов язкове лікування, направлене на покращення живлення (кровопостачання) зорового нерва та нейропротекцію (захист зорового нерва).

Відповідь - Ні. Зміни в режим закапувань може робити лише лікар. Не можна самостійно відміняти, або змінювати режим закапувань крапель.

Відповідь - Ні. Ні. Ні. Пацієнт повинен бути весь час під диспансерним наглядом.

Якщо Ви правильно відповіли на 8 з 10 питань, у Вас достатньо знань про глаукому. Вітаємо. Бережіть свій зір!!!