Захворювання пневмонією при аденовірусній, респіраторно-синцитіальній
та парагрипозній інфекціях спостерігаються протягом усіх місяців року з деяким
підвищенням із жовтня по квітень. Захворюваність пневмонією при грипі
збільшується відповідно до його епідемічного піку у грудні, січні, лютому.
Діагноз вірусної пневмонії підтверджується позитивними
результатами імунофлюоресцентного методу за відбитками зі слизової носа та при
виявленні на рентгенограмі легень негомогенної пневмонічної тіні без чітких
контурів, без зсувів у гемограмі, які притаманні бактеріальним пневмоніям.
Інтенсивність такої тіні при спостереженні у динаміці
зростає і досягає свого максимуму перед падінням температури і покращенням
загального стану.
Пневмонія, яку спричинив грип ј
11.0; ј 10.0 Пневмонія виникає з перших годин захворювання
на тлі тяжкого стану з гіпертермією, порушенням кровообігу, можливим нейротоксикозом,
кровоточивістю.
Захворювання протікає за типом вогнищевої або
сегментарної пневмонії. Фізикальні дані мізерні або помірно виражені. В
більшості випадків видужання відбувається через 2-3 тижня.
Пнемонія при парагрипі ј 12.
Захворюванню на парагрип притаманні: риніт, хрипкий голос, ларингіт, сухий,
стійкий кашель, температурна реакція слабко виражена. Підвищення температури до
38,5º – 39º С, збільшення задишки, поява ціанозу – примушує запідозрити
пневмонію. Особливістю цієї пневмонії є часте приєднання обструктивного
синдрому при помірних явищах інтоксикації і схильності до затяжного перебігу
(за типом вогнищевої пневмонії).
Пневмонія при аденовірусній
інфекції ј 12.0 виникає, або у перші 1-3 дні захворювання або пізніше на 4-7
день захворювання, має тенденцію до затяжного перебігу іноді ускладнюється обструктивним синдромом.
Аденовірусна пневмонія протікає з характерними ознаками цієї
інфекції – температурою, фарингітом кон’юнктивітом (друга назва інфекції –
фаринго-кон’юнктивальна лихоманка).
Морфологічною основою захворювання є облітеруючий
бронхіоліт, котрий сопроводжується круглоклітиннною інфільтрацією легеневої
тканини, іноді з некрозами, ураженням бронхіол
і артеріол, що викликає виразну обструкцію з наступною облітерацією.
Причиною виникненням однобічної легеневої емфіземи (зверхпрозорої легені, синдрому
Маклеода) є перенесена у ранньому дитинстві аденовірусна пневмонія.
Клінічні ознаки відповідають вогнищевому запаленню,
схильному до злиття окремих ділянок.
Пневмонія при
респіраторно-синцитіальній інфекції (ј
12.1) розвивається гостро.
Спочатку рідкий сухий кашель, що швидко підсилюється і стає вологим.
Недостатність дихання проявляється значним прискоренням (почастішанням) дихання
та ціанозом. Явища інтоксикації помірні, температура висока протягом
1-5 днів.
Для дітей перших 6 місяців притаманний бронхіоліт,
часто з приєднанням обструктивного синдрому,
затяжний та тяжкий перебіг.
Морфологічною основою
запалення є мононуклеарна інфільтрація міжальвеолярних перетинок,
ексудат у альвеолах, ателектази, які видно на рентгенограмі.
Антибіотикотерапія при вірусних пневмоніях
неефективна, на перший план виступає посиндромна терапія.
У разі тяжкого перебігу грипозної пневмонії доцільним
є в/мязове введення протигрипозного гама-глобуліну № 3- № 4 з інтервалом в1-2
дні, інтерферону у віковій дозі.
У разі ускладнення вірусної пневмонії бактеріальною
інфекцією необхідне парентеральне призначення антибіотиків.
|