Сидячий спосіб
життя може стати причиною підвищеної маси тіла, що, у свою чергу, сприяє
розвитку багатьох серцево-судинних захворюваннь /ССЗ/. Протягом багатьох років
ССЗ є головною причиною смертності населення в багатьох країнах світу.
Недавнє
дослідження австралійських учених, опубліковане авторитетним британським
журналом European Heart Journal, може допомогти людям, які ведуть малорухомий
спосіб життя, понизити ризик розвитку хвороб серця і зберегти стрункість
фігури.
Співробітники університету Квінсленда /Херстон,
Австралія/ ретельним чином вивчили історії хворіб і нинішній фізичний стан 4700
людей у віці від 20 років. Упродовж тижня учасники дослідження, які за
службовим обов'язком проводили в сидячому положенні по декілька годин в день,
носили на собі спеціального "вимірника рухів". Вдень і вночі прилад
фіксував будь-яку фізичну активність, зіставляючи показники рухливості
випробовуваних з наявністю в їхній крові часток, підвищений вміст яких є першою
ознакою розвитку ССЗ. Для детальнішого аналізу інформації в кожному випадку
також враховувалася маса тіла учасника дослідження.
Первинні висновки учених не відрізнялися
революційністю: було встановлено, що чим більше часу людина проводить в
сидячому положенні, тим вища в його крові концентрація "поганого"
холестерину, а також С-реактивного білку, який багато медиків називають
"головним індикатором серцевого нападу", що наближається. Підвищений
вміст цих елементів був зафіксований навіть у тих учасників дослідження, які у
вільний від роботи час регулярно займалися спортом.
Головне відкриття учених, проте, полягало не в
цьому. Справжньою науковою сенсацією став підтверджений статистичними даними
висновок про те, що для підтримки організму в хорошій формі людям, що проводять
багато часу в робочому кріслі, досить лише як можна частіше … вставати.
Необов'язково при
цьому виконувати якісь фізичні вправи. Досить лише зробити декілька кроків або
постояти на одному місці - протягом хвилини. "Ми проаналізували поведінку
людей, які проводять в сидячому положенні в день від двох до 22 годин; число
підйомів із стільця або крісла варіювало від 99 до 1258, - розповіла провідний
фахівець дослідницької групи Женев’єва Хілі. - Найкращі показники стану здоров'я
демонстрували ті випробовувані, які в процентному співвідношенні найчастіше
вставали зі свого робочого місця. У переважній більшості випадків ці люди не
мали проблем із зайвою вагою, а вміст холестерину і С-реактивного білку в їх
крові був в межах норми".
Таким чином, можна
зробити висновок, що в майбутньому стандартні рекомендації лікаря-дієтолога такі,
як "займайтеся спортом" і "правильно харчуйтеся" можуть
доповнитися ще однією порадою: "як можна частіше піднімайтеся зі свого
робочого місця".
|