Чесність — основа ефективної роботи головного мозку в плані сприйняття нової інформації, запевняють неврологи з університету Гельсінкі (Фінляндія). Також ті, хто не бреше (ну або лише зовсім трохи прикрашає дійсність) менше схильні до стресів. Такий висновок учені зробили, після того,як три роки спостерігали за поведінкою 1200 студентів. Ті учасники експерименту, які зобов'язалися при всіх обставинах "говорити правду і лише правду" отримували за підсумками семестру кращі оцінки і глибше засвоювали учбовий матеріал. Ті ж, хто звикся прибріхувати с приводу і без, частіше скаржилися на втому, головні болі і зниження уваги. Дослідники вважають: коли людина бреше, у неї відбувається викид в кров великої кількості гормону стресу — адреналіну. Це порушує функцію вегетативної нервової системи. Ви помічали: якщо хвилюєтеся або виправдовуєтеся, то так і кидає в піт? На цьому ж принципі, до речі, побудований і детектор брехні: коли людина напружується або говорить неправду, міняються показники її життєдіяльності (частота серцебиття, тиск і так далі). Так от, брехуни більше зациклені на тому, аби їх не розкусили. І робота їх мозку налаштована на винайдення способів уникнути викриття. У чесних осіб мозок відкритий для засвоєння інформації.