Робота дослідників з Університету Вандербільта
(США) була опублікована журналом Nature Neuroscience. Нейрофізіологи обстежували
декілька десятків чоловік за допомогою позитрон-емісійного томографа і зробили висновок, що у психопатів істотно підвищена активність тих ділянок
мозку, які пов'язані з прагненням добиватися результату.
У більшості випадків прагнення добиватися результату — якість суто
позитивна, а фраза «орієнтований на результат» увійшла до стандартних описів
вакансій, що вимагають прояву працівником ініціативи. Але з точки зору
нейробіології все не настільки однозначно, адже за відчуття задоволення від
досягнутого відповідає дофамін – речовина з безліччю різних функцій.
Дофамін забезпечує передачу сигналу між
нейронами в декількох різних системах нервових клітин. Хвороба Паркінсона, при
якій порушена координація руху, обумовлена якраз загибеллю клітин, що
виробляють дофамін. І навпаки, надлишок дофаміна викликає марення і галюцинації
при шизофренії. При формуванні наркотичної залежності знову-таки задіяні
дофамінові клітини.
У роботі мозку найважливішу роль грає
«винагорода», або сигнал про те, що здійснена правильна дія. Учені вважають, що
саме дофамінові клітини входять в так звані мережі (reward circuits), які
формують відчуття винагороди, мережі, від активності яких залежить у тому числі
підтримка рівноваги психіки на грані між апатією і маніакальною одержимістю.
В одному з проведених ученими вандербільтського
університету дослідів випробовуваним пропонували виконати просте завдання за
невелику грошову винагороду. Активність пов'язаних з дофаміном відділів мозку
(ядер, що позначаються як nucleus accumbens septi) при цьому вимірювалася за
допомогою томографа, а далі зіставлялася з результатами тестів, покликаних
виявити психопатичні схильності.
Результати цього експерименту показали, що у
людей з великим рівнем психопатичних схильностей в очікуванні винагороди
активність дофамінової системи зростає сильніше, ніж у всіх інших. Людина з
більшою схильністю до психопатії активніше реагує на можливість здобуття
реальної винагороди, і ця винагорода розцінюється їм як значиміша.
Інший проведений ученими експеримент був
досить нестандартний. У нім тим же випробовуваним пропонували не що-небудь, а
амфетамін – речовину, яка в більшості країн відносять до сильнодіючих
препаратів і прирівнюється до наркотичних засобів.
Амфетамін викликає викид дофаміна. І мозок
випробовуваних з схильністю до психопатії, як передбачили дослідники,
відрізнятиметься більшою реакцією на амфетамін через більшу «чутливість»
дофамінової системи. І дійсно, як показав дослід, у людей з максимальним рівнем
психопатичних схильностей дофаміну виділилося практично вчетверо більше.
Психопати, як говорить один з авторів
дослідження Джошуа Бакхольц, можуть бути просто дуже зацікавлені в результаті —
настільки, що всі небезпеки і заборони перед цим просто бліднуть. І справа, як
показують експерименти, не у вихованні або поганому характері. Мозок психопатів
в принципі інакше сприймає реальність із-за підвищеної активності дофамінової
системи.
Дослідники вважають, що розуміння природи
психопатії може допомогти як в розробці лікарських препаратів для її
стримування, так і в створенні засобів проти інших розладів, пов'язаних з
дофаміном.