За останні десять років неодноразово стали з'являтися нові повідомлення про здатність собак виявляти різні форми раку.

 У листопаді 2010 року група японських учених під керівництвом Хідето Сонода (Hideto Sonoda) з Університету Кюсю (Kyushu University) повідомила про те, що собака за допомогою нюху здатна виявляти випадки захворювання раком кишківника з 98-процентною точністю.

 У кінці 2009 року, австралійські учені на підставі експериментальних даних припустили, що собаки, завдяки своєму нюху, здатні розпізнавати онкологічні захворювання, у тому числі і на ранніх стадіях.

 У червні 2009 року Американські медики навчили собак по запаху визначати людей, хворих на рак грудей і легенів.

 На початку 2008 року з'явилося повідомлення про те, що японський центр навчання собак по визначенню ракових пухлин, клонує в біотехнологічній компанії RNL Bio одну зі своїх підопічних, яка досягла успіхів в цьому напрямі.

 На початку 2004 року повідомлялося про те, що учені з лікарні Amersham в графстві Бекінгем протягом семи місяців навчали шість собак різних порід розрізняти сечу хворих раком сечового міхура і сечу здорових людей і пацієнтів з іншими захворюваннями і довели, що собаки здатні учути рак.

 Японські учені припускають, що ракові клітини можуть "випускати певні аромати", тобто синтезувати ряд специфічних речовин, які з легкістю розпізнаються собаками. Вони припускають, що якщо вдасться визначити структуру цих речовин, то, можливо, в майбутньому вдасться розробити особливий датчик, здатний діагностувати рак кишківника на ранніх стадіях.

 Ветеринар Австралійської національної ради розплідників, доктор Пітер Хіггінс каже, що "Наукові дослідження підтвердили те, що довгий час вважалося незвичайним і дивним. Собаки дійсно дуже успішно виявляють рак у людини завдяки своєму неймовірному нюху".

 Ветеринарний лікар Роб Замміт заявив про те, що нюх собак в 10 тис. разів сильніший, ніж у людей. "Такий унікальний нюх дозволяє тваринам виявити запах, який виходить від тканин, що розкладаються, уражені раком. Воістину собака і з наукової точки зору є другом людини".

 За словами професора, керівника Австралійської ради боротьби з раком, Яна Олвера, наукові дослідження показують, що собаки практично безпомилково визначають рак легенів і молочної залози, принюхуючись до дихання людини.

 Англійці також припустили, що собак можна навчити визначати ракову пухлину по запаху хворого.

 Отже, доведено, що собаки по запаху можуть діагностувати різні типи онкологічних захворювань. І прорив у використанні собак в діагностиці раку належить не лише японцям. Кожен учений, який займався цією темою, без жодного сумніву вніс значний внесок до "прориву", про який сказав Доктор Тревор Локетт.

 В основному усі учені дійшли висновку, що природний нюх собаки здатний уловити "певні аромати - специфічні речовини", які випускаються раковими клітинами і тканинами, що розкладаються.

 У лікарні Amersham в графстві Бекінгем собака зміг виявити у пацієнта рак, у якого пухлина проявилася тільки через декілька місяців. Але, учені так і не змогли зрозуміти винятковість феномену діагностики собакою цього онкохворого задовго до появи ракової клітини.

 Яка ж природа діагностики на етапі до утворення ракової клітини, коли цієї клітини ще немає і тканина абсолютно здорова? Значить, собака чує щось інше, чим ракова клітина. Саме випадки діагностики раку в хворих ще задовго до виникнення ракової клітини, переконливо доводять те, що природний феномен здатності собаки діагностувати рак має абсолютно іншу природу, чим припустили вчені, котрі займаються вивченням собачої діагностики. Який же механізм лежить в основі собачого феномену ракової діагностики достеменно залишається не відомим.

 Онкологія досягла прекрасних результатів у вивченні ракових клітин і пухлин. Але й на цьому полі усіх відповідей немає. Не можна вирішувати певну задачу в онкології, грунтуючись на загальноприйнятих механізмах виникнення і розвитку раку, які продовжують залишатися таємницею. Тут можуть виникнути, та і виникають, різні припущення. І вони будуть "реальними" до тих пір, поки не будуть спростовані експериментом. Невідомість завжди породжує чергове невідоме.

 На превеликий жаль, значним пропуском в науці є етап онкологічного процесу - етап до виникнення ракової клітини і пухлини. Тут взагалі не існує методик проведення експериментів і досліджень. Та і ніхто на цьому етапі не шукає рішення проблем раку.

 Отже, експерименти переконливо показали, що в основі собачого феномену лежить не визначення запаху ракової клітини або тканини, в якій розвивається рак, а щось інше. Якщо собака зміг виявити онкопацієнта задовго до виникнення ракової клітини і пухлини, то це означає, що в тканині є щось таке, яке собака здатний учути. Це щось безумовно має відношення до онкологічного процесу.

 Не так давно в результаті проведених досліджень, вдалося розкрити феномен собачої діагностики раку. Окрім запаху, що йде від ракових клітин і тканин, собака дійсно чує щось інше. Адже в тканині, в якій виник рак, міститься ще один елемент, який має відношення до раку. Це канцероген, який на певному етапі стає пусковим механізмом виникнення ракової клітини.

 Феномен собачої діагностики раку полягає саме в тому, що собака здатний учути канцероген в тканині, де може виникнути після закінчення певного часу або вже виник рак. Але далеко не кожен тип канцерогену може учути собака.

 Проведені експерименти показують, що не усі типи раку може учути собака, і не в усіх пацієнтів. Як неодноразово показували результати експериментів в інших областях, собака без виключень реагує на "негативні енергії". Причому відчуває це вона безпомилково. Звідси слідує висновок про те, що собаки здатні діагностувати канцероген, що має "негативну енергію".

 Сюди необхідно віднести різні "негативні біоенергії", психічні дії і ураження, стреси, емоції і тому подібне. Цей вид канцерогенів був названий "біоенергетичним". Ще у кінці 90 років минулого століття вдалося зробити відкриття, що основна особливість онкологічних захворювань полягає в тому, що в основі їх етіологічних чинників в понад 80% випадків онкологічних захворювань, лежать так звані психологічні (нервово-емоційні, енергетичні або біоенергетичні) чинники - канцерогени, і тільки в 20% - інші (хімічні, фізичні). Тому собака зможе діагностувати більшість типів раку.

 Доказом правильності цього висновку стали дослідження групи американських учених, які зробили "вражаюче відкриття" на щурах, - вони виявили зв'язок між почуттям страху і онкологічними захворюваннями. Причому, проявився повний збіг відносно значення 80%.

 Чи можна навчити собаку відчувати який-небудь вид канцерогену з 20%? Немає сумнівів, що собаку можна навчити визначати по запаху практично усе, наприклад, хімічний канцероген. Завдання навчання собак в розпізнаванні ракових захворювань вимагає поступального рішення. Може здатися дивним, але собака має природну здатність відчувати захворювання без жодного навчання. Наше завдання полягає в навчанні собаки проявляти це почуття певною реакцією, тобто в навчанні показати нам зрозумілою реакцією про наявність захворювання.

 Відкриття феномену собачої діагностики вселяє надію в рішення проблем ракових захворювань і дозволяє проводити певне навчання собак діагностиці раку не лише на стадії виникнення ракової клітини, а і на більш ранніх стадіях, коли ракова клітина відсутня. Немає сенсу і в клонуванні собак, бо будь-якого собаку можна навчити методам діагностики ракових захворювань.