Відомо, що
макроліди кларитромицин і еритроміцин мають здатність потенціювати дію
антигіпертензивних препаратів з групи блокаторів кальцієвих каналів
шляхом
інгібування ізоензима 3А4 цитохрому P450. У той же час цій лікарській
взаємодії
не приділяється належна увага і його наслідки на сьогоднішній момент не
охарактеризовані достатньо. Тому цілком зрозуміла актуальність
проведення дослідження з метою
визначення міри ризику розвитку гіпотензії або шоку з необхідністю
подальшого
стаціонарного лікування при одночасному призначенні блокаторів
кальцієвих
каналів і макролідів.
Було проведене
популяційне групове перехресне дослідження за період з 1 квітня 1994 р. по 31
березня 2009 р. Учасниками дослідження стали пацієнти у віці 66 років і старші,
які приймали препарати з групи блокаторів кальцієвих каналів. У дослідженні
брали участь пацієнти, яким було потрібно лікування клінічно значущої
гіпотензії або шоку в умовах стаціонару. Для кожного антибіотика з групи
макролідів (еритроміцину, кларитроміцина або азитроміцина, з зазначенням
тривалості терапії) дослідники визначали ризик розвитку гіпотензії або шоку при
спільному застосуванні з блокатором кальцієвих каналів.
З 7100 пацієнтів,
госпіталізованих в стаціонар внаслідок розвинутої гіпотензії унаслідок прийому
блокаторів кальцієвих каналів, 176 отримували також макроліди. У пацієнтів, які
приймали еритроміцин (найбільш виражений інгібітор цитохрому Р450 3А4),
найчастіше спостерігався розвиток гіпотензії (відношення шансів 5,8, 95% ДІ
2,3-15,0). Дещо рідше гіпотензія реєструвалася у пацієнтів, приймаючих
кларитроміцин (відношення шансів 3,7, 95% довірчий інтервал 2,3-6,1). Прийом
азитроміцина, який не має здатності інгібірувати цитохром Р450 3А4, при
спільному призначенні з блокатором кальцієвих каналів не супроводжувався
підвищеним ризиком розвитку гіпотензії (відношення шансів 1,5, 95% довірчий
інтервал 0,8-2,8). Схожі результати були отримані при виконанні
стратифікованого аналізу пацієнтів, котрі приймали тільки препарати з групи
блокаторів кальцієвих каналів дигідропиридинового ряду.
Таким
чином, у пацієнтів старшої вікової групи спільне застосування блокаторів
кальцієвих каналів з еритроміцином або кларитроміцином привело до підвищеного
ризику розвитку гіпотензії або шоку з необхідністю подальшого стаціонарного
лікування. Тому, якщо пацієнтові, котрий постійно приймає блокатори кальцієвих
каналів, потрібно призначити макролід, перевагу слід надавати азитроміцину.
|