Енциклопедія Брокгауза та
Ефрона переконує, що сміх – то є лише набір фізіологічних рухів та грою м’язів
обличчя, який іноді доповнюється коливаннями голосових м’язів.
Та ми з вами знаємо, що сміх – це щось значно більше. Це є безкоштовний
наркотик, який викликає ейфорію, але разом із тим його можна вживати у
будь-яких дозах. Він росте усюди – у пустелях і в містах, у бідних хатинках і в
розкішних палацах, і не треба йому особливих умов, грунту і підстав, щоб лунати
знову і знову. Кожен із нас – джерело сміху.
Сміятися – це одне з найбільш сильних і найбільш яскравих фізичних
задоволень. А ще сміятися – це дуже корисно для здоров’я. Ви напевно не раз
чули вислів "сміх – найкращі ліки”. Корисні властивості сміху науковці вивчають
уже дуже давно. Але, на жаль, ще не створено лікарень, у яких би від усіх
хвороб лікували лоскотанням чи переглядом найсмішніших комедій. При такому
лікуванні і хворіти було б приємно. Наразі ж можемо використовувати сміх лише
як запобіжний засіб проти багатьох хвороб і просто як чудовий відпочинок.
Ще в давні часи сміх сприймали як магічний засіб. Геродот описав, як
фракійці використовували ритуальний сміх для вигнання хвороб.
Сучасні лікарі теж використовують сміх при лікуванні. У деяких паризьких
поліклініках поруч із лікарем можна побачити клоуна. На думку лікарів, бадьорий
і веселий пацієнт має кращий імунітет. Це не дивно, адже сміх активізує захисні
компоненти крові, знижує вироблення гормону стресу кортизолу і навіть підвищує
рівень імуноглобуліну А в крові і слині, тим самим знижуючи ризик інфекційних
захворювань.
Завдяки скороченням м’язів у
процесі сміху мозок звільняється від токсинів, що утворюються під час обміну
речовин.
Людина починає сміятися у 3 – 5 місяців. У період від 1 до 5 років вона
сміється найчастіше.
Механізм сміху від лоскоту ще не розкрив жоден вчений світу. Просто смішно,
і все!
З погляду фізіології – це несвідома реакція організму на певну ситуацію, в
результаті якої відбувається короткочасне підвищення тиску, додаткове надходження
кисню в кров, скорочення діафрагми.
Вперше записаний сміх використали на американському телебаченні у 1950 році
під час розважальних телешоу. Публіка відреагувала на це дуже позитивно.
У товаристві сміх виникає у 30 разів частіше, ніж коли людина залишається на
самоті. При цьому оповідач сміється в середньому у півтора раза частіше, ніж
слухачі. Жінки-оповідачки сміються вдвічі частіше за своїх слухачів-чоловіків,
а чоловіки-оповідачі – трохи рідше за своїх слухачок-жінок.
Жінки дуже швидко реагують на гумор і сміються частіше, ніж чоловіки.
Побічні явища сміху: можуть розболітися м’язи живота, але таким чином вони
тренуються, майже як при використанні дивопоясів із телемагазину.
Крім корисних властивостей, сміх ще й може багато розповісти про людину. Сміх
— така ж неповторна особливість людини, як зовнішність, голос, хода.
Деякі люди сміються так, що і сам не можеш втриматися від сміху, а в декого
сміх нагадує радше поминальний плач.
Сміх на А (ха-ха-ха) — іде від серця, сповнений гармонії з навколишнім
світом, світлої радості. Характерний для безтурботних людей з наївно-веселою
вдачею.
Згадай-но, як сміються твої друзі та знайомі.