ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОФІЛАКТИКИ ГРИПУ З ВИКОРИСТАННЯМ ЗАСОБІВ НАРОДНОЇ ТА НЕТРАДИЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ

Гарник  Т.П., Жданова М.П., Фролов  В.М., Пересадін М.О., Поканевич В.В.

 ¹ Міністерство охорони здоров’я України

² Медичний інститут Української асоціації народної медицини, м. Київ

³ Луганський державний медичний університет

⁴Луганський інститут праці і соціальних технологій

  В теперішній час грип є вельми актуальною медичною та соціальною проблемою внаслідок масового розповсюдження та періодично виникаючих пандемій, які охоплюють більшість країн світу [3, 5]. Тільки у ХХ сторіччі було зареєстровано 6 пандемій грипу, найвідомішими з яких є  пандемія «іспанки» (1918-1920 рр.), що була викликана вірусом грипу А з антигенною формулою H1N1, від якої загинуло у світі від 20 до 30 млн осіб, «азійського грипу» - H2N2 (1957 – 1959 рр.) на який перехворіли більш ніж 2 млрд населення планети та вмерло біля 1 млн осіб,  в 1968 р. з’явився новий пандемічний варіант – «гонконгський» вірус грипа А (H3N2)_, до якого в 1977 р. приєднався вірус типа А (H1N1) [42, 53].

Насьогодні встановлено, що віруси грипа А патогенні не лише для людини, але також деяких тварин – свиней, коней та птахів, які при цьому можуть бути резервуаром вірусів грипа [5]. На початку ХХІ століття низку нових збудників інфекційних хвороб людей поповнив вірус «пташиного» грипу (H5N1), який володіє значним пандемічним потенціалом [42]. Випадки захворювання на «пташиний» грип серед птахів було зареєстровано в більшості країн, які оточують Україну, та в низці птахофабрик Криму. Добре, що випадків грипу А (H5N1) серед мешканців України виявлено не було.

Досить несподівано для науковців, в останні місяці виникла епідемічна загроза у вигляді так званого «свинячого» грипу А (H1N1), який вперше був зареєстрований в березні 2009 р. в Мексиці, та досить швидко розповсюдився у США, а потім був завезений і в інші країни світу (Іспанію, Португалію, Нову Зеландію, Велику Британію, Канаду, Ізраїль, Польщу та інші). Вірус грипу свіней типу А (H1N1), який викликав захворювання людей в США і Мексиці, є вважають новим вірусом грипу типу А, що раніше не виявлявся в Північній Америці. В теперішній час цей новий грип має офіційну назву «грип А (H1N1)-Каліфор­нія» [25]. На момент написання цієї статті у світі вже офіційно зареєстровано більш 32 тис. хворих на «свинячий» грип (H1/N1-Каліфорнія) у 138 країнах світу, з яких 396 померли [10].

 Вірус, який викликає цю хворобу, є стійким до дії противірусних препаратів амантадину та ремантадину, але чутливий до препаратів-інгібіторів нейра­мінідази – осельтамівіру і занамівіру. Встановлено, що в клінічному плані «свинячий» грип (H1/N1-Каліфорнія) перебігає в більшості випадків аналогічно грипу, який викликаний іншими сероварами грипу А. Зареєстровані симптоми нового А (H1/N1)-Каліфорнія грипу у людей проявляються як типові клінічні ознаки звичайного грипу – підвищенням температури, кашлем, білем у горлі, міалгіями, а також катаральними симптомами з боку дихальних шляхів. Часом спостерігаються також типові гастроентерологічні прояви – біль у животі, нудота, блювання, діарея (абдомінальна, або кишечна форма грипу). Новий варіант грипу А може швидко ускладнюватися пневмонією (вірусною або вірусно-бактеріальною), що підтверджується рентгенологічно. При важкому перебігу хвороби, викликаної вірусом А (H1/N1)-Каліфор­нія, дуже швидко розвивається дихальна недостатність, яка, не дивлячись на штучну вентиляцію легенів, протягом 1-2 тижнів від виникнення може призвести до летального наслідку.

При цьому більш тяжкий перебіг грипу характерний для ослаблених осіб, в яких відмічаються імунодефіцитні стани [18]. Тому дуже актуальною можна вважати розробку раціональних, патогенетично обгрунтованих підходів до профілактики захворювання на грип, яка повинна бути спрямована поперед усього на підвищення стану природньої антиінфекційної резистентності (ПАР) та покращення інтерферонового статусу організму [3]. При лікуванні грипу необхідно здійснювати як можна раніше заходи щодо посилення місцевого (мукозального) імунітету слизових оболонок (СО) ротоглотки та бронхолегеневої системи [2] з ціллю профілактики найбільш типових ускладнень грипу (бронхіт, пневмонія, синуїти), проведення системної детоксикації з метою зменшення концентрації як вірусів, так і різних токсичних субстанцій у крові хворих та активації функціональних спроможностей імунокомпетених клітин, спрямовану на прискорення формування антигенспецифічного імунітету до вірусу та очищення від нього внутрішнього середовища організму.

В цьому плані засоби народної медицини, та поперед усього фітотерапевтичні та апітерапевтичні, а також деякі інші методи народної  та нетрадиційної медицини, слід вважати дуже корисними, оскільки вони можуть використовуватися в амбулаторних умовах, на дому у хворого, не потребують коштовних та дефіцитних ліків, основані на використанні вітчизняних фітопрепаратів та інших лікарських засобів українського виробництва, практично не викликають побічних ефектів та перспективні для застосування в умовах масової захворюваності на грип [1].

У народній медицині України в профілактиці захворювання на грип та ГРВІ особливо ціниться використання такого продукту бджільництва як забрус  [33, 46]. Забрус – це зрізані смужкою верхні кришечки запечатаних медових стільників. При запечатуванні стільників з медом бджоли використовують виділення вос­кових та слинних залоз, прополіс, квітковий пилок, а за даними деяких дослід­ників – і бджолину отруту. Забрус містить низку БАР та вже тривалий час з успіхом застосовується в народній медицині українців для лікування як бактеріальних, так і особливо вірусних уражень носоглотки та верхніх дихальних шляхів, а також хронічного  гаймориту  [4, 34].

Забрус використовують для жування, при цьому бажано додати до нього небагато меду, що покращує органолептичні якості та змягчає консистенцію засобу. Наш клінічний досвід свідчить, що жування забрусу з доданням меда протягом 3-4 тижнів поспіль суттєво покращує місцевий імунітет СО ротоглотки та дихальних шляхів, зменшує вірогідність виникнення грипу або ГРВІ, сприяє досягненню ремісії фонових хронічних запальних процесів у ЛОР-органах. Крім того, застосування забрусу підвищує емоційний стан хворих, ліквідує астено-невротичну або астено-депресивну симптоматику при післяінфекційному синдромі хронічної втоми  [47]. Встановлено,  якщо мед перед відкачуванням тривалий час перебував у стільниках, то він вбирає із забрусу значну кількість лізоциму та інших БАР і тому є цілющим  [33]. Такий мед містить у 8-10 разів більше лізоциму, ніж відкачаний безпосередньо з стільників. Як пише відомий фахівець у галузі бджоловедення Г.М. Приймак: у Древній Київській Русі говорили: «Забрус жую не ради меда, а удовольствия и пользы для»  [34].

Низка фахівців з апітерапії та народної медицини на підставі особистого досвіду підкреслює, що вживання забрусу є надійним способом як профі­лактики, так і лікування «простудних» захворювань – грипу, ГРВІ та ангіни  [34, 36, 38, 46]. Вважають, що цілющі властивості стільникового меда порівняно з центрифугованим поясняються, поперед усього, значним вмістом у ньому ферменту лізоциму та інших БАР, що позитивно впливають на стан мукозального імунітету СО дихальних шляхів, зокрема посилюють продукування sIgA та стимулюють актив­ність тканинних макрофагів [33, 36, 46]. Забрус з медом рекомендується жувати по од­ній столовій ложці цього апітерапевтичного  засобу протягом 10-15 хв. 3-4 рази на добу, після чого розжовану масу можна проковтнути, що буде сприяти позитивному впливу на обмін речовин в організмі та зміцнювати загальний (системний) імунітет, тобто поліпшувати імунобіо­логічну реактивність в цілому. Дуже високо цінував лікувальні та профілактичні можливості забруса відомий американський вчений-натуропат Д.С. Джарвіс  [11]. Він вважав, що жування забруса сприяє суттєвому підвищенню імунітету до вірусних та бактеріальних захворювань дихальних шляхів, який досить тривало зберігається (за даними цього дослідника навіть до чотирьох років).

Виходячи з нашого особистого досвіду, можна вважати доцільним та перспективним використання забрусу в комплексі засобів народної медицини з метою профілактики грипу та інших ГРВІ, особливо в осіб з наявністю хронічних запальних процесів у ротоглотці та дихальних шляхах (хронічного фарингіту, тонзиліту, риніту, бронхіту тощо) [33, 46, 48]. При тривалому жуванні забрусу з доданням меду внаслідок підсилення місцевих захисних систем СО не лише зме­н­шується ймовірність захворювання на грип та ГРВІ, але й також досягається тривала ремісія фонових хронічних бактеріальних хвороб, що позитивно впливає на стан мукозального та системного імунітету особи, якої проводиться профілактика [46].

Значною імуномодулюючою активністю володіють такі продукти бджільництва, як квітковий пилок та перга. Тому, за нашими даними, вони також можуть використовуватися у медичній практиці з метою профілактики грипу та інших ГРВІ. Квітковий пилок являє собою сукупність пилкових зерен, що утворюються в пиляках покритонасінних рослин. Це чоловічий елемент квіток рослин, який у своєму складі має комплекс збалансованих БАР, у тому числі вітаміни, незамінні амінокислоти, фітогормони, ферменти та інш.  [4].  Перга – це квітковий пилок, законсервований у стільниках бджолиного гнізда. Вона є високоякісним кормом, який бджоли використовують для вигодування розплоду та своєго живлення, тому пергу ще називають «бджолиним хлібом». До складу перги входять незамінні амінокислоти, каротиноїди, ензіми, вітаміни, фітогормони  [34, 36].

Квітковий пилок володіє тонізуючими та імуномодулюючими властивостями, в тому числі підсилює місцевий імунітет СО дихальних шляхів. Перга за біологічною активністю в 2,5-3 рази перевищує квітковий пилок. Крім того, як перга, так пилок містять у своєму складі органічний селен та інші речовини, які оказують чітко виражену антиоксидантну дію. Ці речовини відносяться до потужних природніх антиоксидантів непрямої дії та, крім того, суттєво поліпшують загальну імунологічну реактивність організму  [33, 46].

З профілактичною метою дорослим слід вживати по 2 г на день перги або по 1 чайній ложці квіткового пилку з додаванням 2-3 чайних ложок меду. Цей апітерапевтичний засіб ретельно розмоктують у роті протягом 15-20 хв та потім ковтають, не запиваючи водою. Курс профілактичного введення квіткового пилку або перги складає 30-40 днів поспіль. Потім роблять перерву на місяць та після цього курс профілактичного введення пилку або перги повторюють. Дітям призначають менші дози: в залежності від віку по 0,25-0,5 г перги на добу з обов’язковим доданням меду [33, 45, 47].

Для профілактики грипу у дітей та підлітків доцільно використовувати препарат рослинного походження протефлазід [35], який містить у своєму складі суму флавоноїдів з диких злаків Deschampsia caespitosa L. та Calamagrostis epigeios L. Протефлазід використовують для профілактики грипу при кон­такті з хворими та у період епідемії грипозної інфекції або сезонного росту зах­ворюваності на ГРВІ [35]. Встановлено, що цей препарат рослинного походження стимулює синтез ендогенних ІФН І та ІІ типів, а також має антиоксидантні властивості, внаслідок чого перешкоджає накопиченню у крові продуктів ліпопероксидації [45]. В теперішній час на базі протефлазиду випускається препарат імунофлазид у вигляді сиропу, який  призначений для профілактики грипу та ГРВІ саме у дітей від народження. Термін профілактичного прийому імунофлазиду складає 7 днів [15].

 В якості сприятливого фону для застосування імунокорекції з використанням засобів фіто- та апітерапії можна рекомендувати вживання натурального бджолиного меду по 10-15 г 3-4 рази на день з додатковим прийомом зеленого чаю з лимоном [4, 33, 36]. Мед являється важливим лікувальним та профілактичним засобом при грипі та ГРВІ, оскільки сприяє потогінній дії та зменшенню ін­­токсикації. Крім того, вживання меду покращує детоксикуючу функцію печін­ки, стимулює процеси тканевого обміну та поліпшує функціональний стан серцевого м’яза [11, 33, 38, 46]. Слід підкреслити, що натуральний бджолиний мед не треба додавати безпосередньо до гаря­чого чаю, оскільки при цьому значна частина БАР, які входять до складу меду, денатуруються. Тому, щоб запобігти денатурації фе­р­ментів, фітогормонів та інших біологічно активних складових субстанцій меду, його приміщують на шматочок лимону, яблука, сиру або змішують з сиром (за бажанням осіб, яким проводиться профілактика грипу) та запивають теплим (але не гарячим) зеленим чаєм [4, 19]. Лимон повинен обов’язково вживатися поряд з зеленим чаєм та бджолиним медом в достатньої кількості як натуральне джерело вітамінів з антиоксидантною активністю, у першу чергу, аскорбінової кислоти, кверцетину та рутину, які містяться у лимоні в оптимальних співвідношеннях та суттєво підвищують резистентність капілярів до дії несприятливих факторів, в тому числі вірусів грипу [46].

Клінічний досвід показує, що більшість осіб, які мають підвищену чутливість до збудників грипу та інших ГРВІ, мають також чітко виражену метеозалежність. Це можна пояснити тим, що у людей з виснаженими адаптаційними резер­вами, послаблених наявністю фонових хронічних хвороб, або перевтоми в ті дні, коли змінюються геофізичні фактори, суттєво погіршуються показники ене­ргетики організму, активується вільнорадикальне окислення клітинних та суб­клітинних біомембран, падає імунобіологічний захист, страждає серцево-су­дин­на та дихальна системи, з’являється задишка, відмічається погіршення са­мо­­­­почуття, головний біль, можуть виникати гіпертонічні кризи, що в сукупності і має назву метеопатичних реакцій [49]. За сучасними даними, саме в такі періоди суттєве підвищується чутливість організму людини до вірусів грипу та ГРВІ [42].

За результатами наших багаторічних досліджень, корекція метеотропних змін повинна включати дієту, багату на свіжі рослинні продукти та зелень, в тому числі пророслий овес, заправлений травневим медом, настоянку та свіжі плоди чорноплідної горобини. До складу протиметеопатичної антистресової дієти з метою попередження захворюваності на грип та ГРВІ корисно також включати відварну яловичину та треску, зварені некруто курячі яйця, біокефір, сирну масу, пшонну кашу, печену картоплю, свіжу капусту, яблука, томатний, виноградний та яблучний соки [46]. Оскільки встановлено, що хворобливі метеопатичні реакції відмічаються переважно у послаблених осіб, необхідно рекомендувати дозовані піші прогулянки на відкритому повітрі, помірну фізичну активність та раціональне загартовування з використанням водних процедур при дозованому зниженні температури води [1].

Позитивно зарекомендував себе прийом продуктів бджільництва та особливо такого потужного засобу апітерапії як підмор бджіл [4, 46, 49]. Для приготування спеціального апіпрепарату за класичною технологією беруть одну столову ложку висушеного та подрібненого підмору бджіл, заливають у склянці міс­ткіс­тю 0,5 л 70% спиртом, настоюють 10-12 діб, щоденно збовтуючи настій протягом 10 хв. При необхід­ності можна готувати також спиртовий екстракт підмору бджіл на 40°-й горілці: при цьому одну столову ложку підрібненого підмору додають до 1 склянці горілки та настоюють два тижні. Отриману настоянку процід­жують через кіль­ка шарів марлі і потім вживають по 1 краплі екстракту підмору на 1 кг маси тіла (або по 15-20 крапель) протягом 20-30 діб пос­піль. Препарати з підмору бджіл містять у своєму складі БАР (гепарин та його похідні, лізоцим, ферменти); вони корисні при гострих та особливо хро­ніч­них запальних процесах у ротоглотці, сприяють покращенню мікроге­мо­ди­на­міки, стимулюють імунобіологічні процеси у организмі [46, 47, 49].

Висновки

1.     Клінічна картина нового грипу А (H1/N1)-Каліфорнія стосовно даних ВООЗ характеризується інкубаційним періодом від 1 до 7 днів, раптовим підйомом температури тіла вище 38,0 °С, головним болем та болем у горлі, виникненням фарингіту, кашлю, утрудненого дихання, наявністю болю у м’язах. В тяжких випадках грип (H1/N1) може швидко ускладнюватися пневмонією (вірусною або вірусно-бактеріальною), що сприяє розвитку дихальної недостатності, яка може призвести до летального наслідку.

2.     Засоби народної та нетрадиційної медицини, які спрямовані на підвищення імунітету та природньої антиінфекційної резистентності можуть бути корисні в якості заходів профілактики грипозної інфекції. При цьому найбільш ефективним, за даними комплексного імунологічного обстеження, є використання комбінації фітопрепаратів та продуктів бджільництва. Найбільш доступними для поширеного використання в умовах загрози епідемії грипу є препарати з ехінацеї пурпурової та настоянка прополіса, що виробляються вітчизняними фармацевтичними підприємствами, доступні за ціною та можуть використовуватися в амбулаторно-полікліні­чних та домашніх умовах.

3.     При наявності фонової патології дихальних шляхів (хронічні ларингіти, фарингіти, тонзиліти, бронхіти), при яких відмічається суттєве зниження місцевого (мукозального) імунітету, що сприяє підвищеній ймовірності захворюванння на грип та інші ГРВІ, в період загрози грипозної епідемії доцільно застосовувати з метою профілактики комбіновані фітозбори поряд з продуктами бджільництва, які забезпечують відновлення імунної реактивності дихальних шляхів та покращенню мукозального імунітету. До цих продуктів бджільництва відносяться, зокрема, забрус, прополіс, подмор бджіл, перга, квітковий пилок та інш.

4.     В якості фонового заходу, що сприяє підвищенню імунної реактивності організму, покращує антитоксичну функцію печінки та підвищує стійкість кро­ве­носних капілярів, в період загрози грипозної епідемії доцільно вживати зелений чай з медом та лимоном. За нашими даними, вже 30-40 днів систематичного вживання  зеленого чаю з натуральним бджолиним медом (бажано з липовим або ехінацеівим), лимоном та іншими фітопрепаратами є достатнім, щоб суттєво покращити показники як системного (загального), так і місцевого (мукозального) іму­нітету, та виходячи з цього, суттєво знизити ймовірність  захворювання на грип та інші ГРВІ.