Гранатове дерево - це плодовий,
колючий чагарник висотою близько 5
метрів, який плодоносить крупними ягодами. Ягода ця називається гранат. Гранат
дуже світлолюбна рослина, тому зростає в тропіках і субтропіках. Плоди цього
чагарника відмінно виростають на Близькому Сході, у Вірменії, Грузії,
Азербайджані, Таджикистані, Югославії, Іспанії, Португалії, Італії, Узбекистані
та у Криму.
З одного дерева можна зібрати
приблизно 50-60 кг
плодів. Про цілющі властивості граната знали ще в старовині, причому
застосовувалися, і застосовуються для лікування всі частини дерева: кора,
квітки, коріння, листя і плоди.
Гранат з його сильними цілющими
властивостями протипоказаний людям з підвищеним артеріальним тиском, оскільки
має властивість підвищувати його. Не варто вживати гранат при нефриті і
гепатиті, також краще не вживати сік граната разом з антигістамінними
препаратами. Відвар з кори граната потрібно приймати дуже акуратно без
передозувань. Також не варто захоплюватися поїданням гранат при закрепах і
геморої.
У плодах граната містяться
вітамін С, РР, В1, В6, дубильні речовини, фосфор, кальцій, кремній, калій,
залізо і інші корисні речовини.
З листя граната можна заварювати
чай, він допомагає при шлунково-кишкових розладах. Перемелене листя граната
втирають у шкіру голови від облисіння. Квітки граната застосовують як припарки
від пролежнів, при варикозних виразках, при травмах і переломах.
Відвар з шкірки граната відмінно
виганяє певні види глистів з організму, корисний при кишкових інфекціях.
Сік граната сприяє підвищенню
імунітету до вірусних і інфекційних захворювань. Гранат відмінно стимулює
апетит, укріплює роботу серцевого м'яза і шлунково-кишкового тракту. Плоди
корисно їсти при кашлі і простуді, для зміцнення волосся і нігтів.
Сік буде корисним при анемії, порушеному обміні речовин, при
хворобах підшлункової залози, атеросклерозі та імпотенції.
Проте цілющі властивості граната
дуже сильні і аби починати лікування з його допомогою потрібно спочатку
проконсультуватися з лікарем, щоб не переборщити з дозуваннями.