Інтернет-лікар
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Для усіх [305]
Варто знати
Для медичних працівників [61]
Цікава та корисна інформація
Пошук
Головна » Статті » Для медичних працівників

Стан захворюваності дітей у 2009 році

   Прес-служба МОЗ України за матеріалами всеукраїнської Колегії з питань охорони здоров'я матерів та дітей за підсумками 2009 року повідомила, що захворюваність дітей у віці до 1 року за період з 1999-2009 роки має позитивну тенденцію: у 2009 році захворюваність у дітей віком до 1 року становила - 1604,82 на 1000 дітей; у 1999 р. - 2004,5 на 1000 дітей.

Структура захворюваності цієї вікової категорії за період з 1999 року не змінилася: рангові місця розподілені таким чином: перше місце - хвороби органів дихання (52,6%), 2-ге - окремі стани перинатального періоду (10,5%), на 3-му - хвороби крові та кровотворних органів (5,5%).

Незважаючи на те, що інфекційні та паразитарні хвороби знаходяться на 7 місці у структурі поширеності хвороб (серед усіх зареєстрованих хвороб протягом року) серед дітей 0-17 років, у структурі захворюваності (серед захворювань встановлених вперше в житті) вони переміщуються на 3-тє місце і складають 3,85%.

Захворюваність у дітей 0-17 років у 2009 році становила - 1393,9 на 1000 дітей; у 2003 р. - 1175,46. Зростання показника захворюваності відбулося за рахунок його росту у таких нозологіях: новоутворення, хвороби ендокринної системи, хвороби ока та придаткового апарату, хвороби вуха та сосковидного відростка, хвороби системи кровообігу, хвороби органів дихання хвороби органів травлення.

Найвищий рівень захворюваності спостерігається серед вікової групи 0-6 років (11,86 на 1000 відповідного населення), потім серед дітей 7-14 років (2,29) і 15-17 років (1,86), аналогічно найвищий рівень виявлення уроджених аномалій системи кровообігу у дітей 0-6 років (2,39), потім дітей 7-14 років (0,34) і 15-17 років (0,27).

Структура захворюваності дітей 0-17 років останні роки (2003, 2009 роки) залишається незмінною: І місце займають хвороби органів дихання 63,9% (65,6%), ІІ - хвороби шкіри та підшкірної клітковини - 5,6% (5,3%), ІІІ - інфекційні та паразитарні хвороби - 4,2% (3,8%) та інші.

Серед класу деяких інфекційних та паразитарних хвороб особливу увагу звертає на себе туберкульоз, раннє виявлення якого у значній мірі залежить від правильної організації профілактичних заходів у педіатричній мережі, до яких відносяться протитуберкульозні щеплення новонароджених в акушерських стаціонарах та туберкулінодіагностики серед дітей 0-14 років включно.

Захворюваність на туберкульоз дітей віком 0-14 років за останні 20 років не зазнала змін і складала у 2009 році 8,9 випадку на 100 тис. дітей відповідного віку - 575 дітей.

Знизився та стабілізувався рівень захворюваності підлітків на туберкульоз і в 2009 році становив 31,2 випадки на 100 тис. підліткового населення, що становило 534 підлітка.

Накопичення хронічної патології (тобто різниця між усіма зареєстрованими захворюваннями та вперше в житті виявленими) починається у дітей дошкільного віку, тому ранньому виявленню та профілактиці хронічної патології необхідно приділяти особливу увагу.

Звертає на себе увагу частота виявлення (захворюваність) уроджених аномалій , деформацій та хромосомних порушень у дітей 0-17 років включно за окремими їх віковими групами.

Можна було виявити зазначену патологію у більш ранньому віці, а не у віці 15-17 років (3187 випадків уроджених аномалій, деформацій та хромосомних порушень, з них 454 випадки - уроджених аномалій системи кровообігу).

До класу деяких інфекційних та паразитарних хвороб відноситься група захворювань, що об'єднані у групу хвороб, що передаються переважно статевим шляхом: сифіліс, гонококова інфекція, хламідійні інфекції, трихомоніаз та урогенітальний мікоплазмоз.

Захворюваність інфекціями, що передаються переважно статевим шляхом, дітей у віці 0-17 років включно в Україні

Серед зазначеної групи хвороб найбільший рівень захворюваності у всі роки приходиться на трихомоніаз (31,10 - 22,81 на 100 000 дітей 0-17 років включно відповідно 2006-2009 роки).

На фоні зниження захворюваності на сифіліс, гонококову інфекцію, трихомоніаз, хламідійну інфекцію відмічається ріст урогенітального мікоплазмозу з 5,94 на 100 000 дітей 0-17 років включно у 2006 році до 7,01 у 2009 році.

На 4 місці у структурі захворюваності посідають травми, отруєння та нещасні випадки, що складають 3,81%.

Рівень травматизму серед дітей 0-17 років включно на 10 000 відповідного населення

Рівень дитячого травматизму залишається високим, але останні два роки темп приросту сповільнився. Найвищий рівень дитячого травматизму у 2009 році був зареєстрований у м. Севастополь (1333, 6 на 10 000 дітей 0-17 років включно) та м. Києві (1132,3); найнижчий рівень - у Чернівецькій (251,0) та Львівській областях (282,7) областях.

У 2009 році у структурі дитячого травматизму на долю побутового травматизму припадало 62,87%, вуличного - 26,88%, шкільного - 4,12%, спортивного - 3,02%, дорожньо-транспортного - 0,89%.

Аналізуючи причини негативної динаміки показників стану здоров'я, смертності дітей, та молоді в Україні не можна ігнорувати спосіб життя, який у структурі чинників впливу на формування стану здоров'я складає 50%.

Про наявність надзвичайно складних проблем стосовно способу життя учнівської та студентської молоді свідчать дані соціологічного опитування, проведеного українським інститутом соціальних досліджень ім. Олександра Яременка в межах міжнародного проекту Всесвітньої організації охорони здоров'я "Здоров'я та поведінкові орієнтації учнівської молоді", а саме:

Вживання алкоголю, наркотиків та тютюнопаління

Серед опитаних учнів віком 15-16 років 25% вживали алкоголь раніше 13 років, а серед тих, кому 11-12 років мали спробу алкоголю 40%. Були п'яними хоч раз в житті 20% шестикласників.

20-25% юнаків різного віку і різних закладів вперше закурювали в 11 років або раніше, а серед дівчат 25-40% вперше закурювали у 14-15 років.

Наркотики вживали 8-26% серед 13-16 річних учнів та студентів.

Харчування

Добовий режим харчування був близьким до рекомендованих лише у 35-45% опитаних. 10-35% не вживали овочів і фруктів або їли ці продукти 1 раз на тиждень.

Фізична активність

Близько половини опитаних практикували фізичну активність лише півгодини або годину на тиждень. 75% на перегляд телепередач витрачали щодня в будні 1-4 години, а 65-90% проводили за комп'ютером 0,5-3 години.

Роль сім'ї.

Близько 60% батьків та 40% матерів знають мало або зовсім не знають як проводить дитина час після занять та ввечері.

Без залучення сім'ї до формування та збереження здоров'я дитини на основі єдиних підходів усіх відомств, причетних до цього неможливо.

Недостатній рівень міжсекторальної співпраці з цих питань унеможливлює досягнення позитивних результатів. Таким прикладом може бути розроблені та затверджені навчальні програми для загальноосвітніх закладів "Основи здоров'я і фізична культура" без участі АМН України та МОЗ.

Актуальним залишається питання щодо розробки нормативів фізичного навантаження на уроках фізкультури, які повинні ґрунтуватись перш за все на показниках здоров'я дітей та можливостях дитячого організму їх виконати, враховуючи результати обов'язкових медичних профілактичних оглядів дітей.

 

 

Категорія: Для медичних працівників | Додав: Likar (23.07.2010)
Переглядів: 460 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Наше опитування
Який Ваш вік?
Всего ответов: 974
Друзі сайту
Статистика сайту
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright MyCorp © 2017