Інтернет-лікар
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Для усіх [305]
Варто знати
Для медичних працівників [61]
Цікава та корисна інформація
Пошук
Головна » Статті » Для медичних працівників

Мед і кислотоутворююча функція шлунку

Мед - прекрасний харчовий продукт, який можна використовувати як лікувальний засіб при багатьох захворюваннях шлунково-кишкового тракту, особливо при виразковій хворобі шлунку і дванадцятипалої кишки, хронічному гастриті з підвищеною і пониженою кислотоутворюючою функцією.

Властивості меду впливати на шлункову секрецію відомі давно, але в літературі даних, підтверджуючих цю дію, тривалий час не було. Професор Лазебник Л.Б., Касьяненко В.І. з Московського ЦНДІ гастроентерології спробували визначити чи це дійсно так.

Для цього використовували внутрішньошлункову рН-метрію на комп'ютерній системі "Гастроскан-5". Застосовували трьохелектродний зонд, кінцевий електрод якого розташовувався у вихідному (антральном) відділі шлунку, другий - в середній третині шлунку (у тілі шлунку) і третій - у верхньому (субкардіальному) відділі. Протягом перших 20 хв визначали початкову кислотність шлунку. Якщо вона була підвищена, то пацієнтам давали випити теплий розчин меду (50 г меду в 100 мл води температурою 35–40°С), а якщо кислотність була понижена, то холодний розчин (50 г меду в 100 мл води температурою 13–15°С). Потім реєстрували час початку відповіді (час від моменту введення розчину меду до початку підвищення або пониження кислотності), час тривалості дії розчину меду (час від початку пониження або підвищення кислотності до повернення показників до вихідного рівня) і різницю показників кислотності між максимальним і вихідним значенням.

У 26 з 34 пацієнтів (76,4% випадків) з вихідною підвищеною секреторною функцією шлунку, які отримували теплий розчин меду, визначався ефект зниження кислотності. У восьми зберігалася гіперацидність, що пов'язана з індивідуальними особливостями кислотоутворення (гальмівний тип).

У пацієнтів з вихідною пониженою кислотністю, що отримували холодний розчин меду, стимулюючий ефект (підвищення кислотності) відзначили в 12 з 16 чоловік (75% випадків), в чотирьох хворих змін не настало, що, можливо, пов'язано з дійсною анацидністю.

Ефект теплого розчину меду підтримувався 45,6±3,6 хв, що (за даними Е.Я. Селезньової), перевищує лужний час альмагеля (28,9 хв), ремагеля (32,5 хв) і наближається по своїх анацидних властивостях до мегалаку (45 хв) і маалоксу (56 хв). Час початку відповіді на введення теплого розчину меду 10,7±1,4 хв, а різниця показників кислотності 6,5±0,3 одиниць рН.

У контрольній групі хворих з вихідною підвищеною кислотністю, в яких спостерігався хороший ефект теплого розчину меду, наступного дня при повторному дослідженні з теплою водою (100 мл температурою 35–40°С, але без меду) ефекту ні в одному випадку не спостерігали.

Стимулюючий ефект холодного розчину меду - 38,1±10,6 хв (в порівнянні з ефектом теплого розчину меду, дещо менший (Р>0,05). Час початку стимулювання кислотності в середньому склав 3,9±0,8 хв. У порівнянні з початком дії теплого розчину меду реакція наставала значно швидше (P<0,05). Мінімальний діапазон коливань рН (різниця показників кислотності між вихідним рівнем і стимульованим) - 3,6±0,4 одиниць рН, і він був нижчий (p<0,05) в порівнянні з розмахом рН при дії теплого розчину меду.

Таким чином, доведено, що розчини меду володіють ефективною дією зниження (теплий розчин) і підвищення (холодний розчин) кислотності. Ці властивості проявляються майже в 75% випадків.



 

 

 

Категорія: Для медичних працівників | Додав: Likar (21.02.2010)
Переглядів: 361 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Наше опитування
Який Ваш вік?
Всего ответов: 976
Друзі сайту
Статистика сайту
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright MyCorp © 2017