Препарат, в основі якого лежить модифікований вірус вітряної віспи, довів свою ефективність в експериментах на макаках. Випробування нової вакцини проти ВІЛ проводили фахівці з Університету Торонто, Центру дослідження СНІДУ в університеті Мак-Гілла, а також ряду інших канадських дослідницьких центрів.

Згідно даним, опублікованим в журналі Journal of Virology, поширення вірусу в організмі піддослідних яванських макак удалося зупинити.

Нова вакцина – далеко не перша у ряді препаратів, за допомогою яких учені і медики сподівалися зупинити поширення ВІЛ.

Більшість проведених раніше випробувань закінчилися нічим, і лише недавнє клінічне дослідження в Таїланді дало хоч якусь надію: у ньому вдалося досягти зниження ризику зараження приблизно на третину.

Вакцини, яка б дозволяла імунній системі знищити ВІЛ з більшою вірогідністю, як і раніше немає, але не виключено, що канадській розробці удасться краще проявити себе в клінічних випробуваннях. Судячи по дослідах на макаках, шанси на це досить великі.

Вакцина, створена канадськими дослідниками, є вірусом, схожим на ВІЛ, але позбавленим значної частини білків. Такий ослаблений варіант вірусу вже не руйнує клітини, а лише вносить до організму білки, які імунна система повинна впізнати як чужорідні.

Більшість випадків зараження ВІЛ в даний час відбуваються при гетеросексуальному статевому акті. При цьому вірус спочатку проникає через слизову оболонку геніталій, потім в лімфатичні вузли поблизу статевих органів і далі в лімфатичні вузли, розташовані уздовж кишківника.

Як тільки вірус дістався до основного масиву лімфатичних вузлів – його справу можна вважати зробленою. Там він вражає лімфоцити, які необхідні для боротьби організму з інфекцією і з часом у людини розвиваються симптоми СНІДУ, які можна відстрочити, але запобігти їм повністю не можна.

Проте якщо раніше в організм попала вакцина – все міняється. Вірусні білки вже знайомі імунній системі і нові вірусні частки вже оперативно розпізнаються. Велика частина вірусів виявляється знищена ще на підході, а ті, які дісталися до своєї мети (нагадаємо, що вірус не рухається цілеспрямовано, його розносить з потоком крові і лімфи), вже теж не настільки небезпечні, до їх приходу вже встигли підготуватися.

Чому ж цього не зробили раніше, запитаєте Ви?

Сама ідея вакцинації – введення в організм ослабленого збудника хвороби для «ознайомлення» з ним імунної системи – була відома ще в середньовічній Індії. У Європі вакцинацію почали масово застосовувати декілька століть тому, а ряд хвороб в XX столітті і зовсім знищили шляхом масових щеплень. Є вакцини проти кору, дифтерії, правця, поліомієліту – чому немає проти ВІЛ?

Відповідей на це питання декілька. По-перше, ВІЛ мутує і вірусологам окрім основних типів ВІЛ-1 і ВІЛ-2 відома безліч інших різновидів, причому регулярно поступають повідомлення і про відкриття нових форм. По-друге, ВІЛ вражає саму імунну систему, та і проявляє себе далеко не відразу. По-третє, немає людей, які б пережили інфекцію і організм яких сформував би імунітет, – з цих і ще деяких інших причин швидко підібрати вакцину, на жаль, не виходить.

У повідомленні Університету Торонто наголошується, що учені спочатку продемонстрували ефективність вакцини на макаках, а через декілька років розробили нову форму вакцини.

Останній варіант їх препарату базується на вірусі вітряної віспи, який ослабленим використовується для створення вакцин вже 20 років і, згідно накопиченим за цей час даним, є досить ефективним для вакцинації.

Перші випробування вакцини призначені на весну 2010 року, і якщо вони увінчаються успіхом, то, можливо, лікарі зможуть робити комбіноване щеплення – від «вітрянки» і ВІЛ разом. Втім, клінічні випробування зазвичай займають не менше декількох років.

Будемо сподіватися на швидке і щасливе закінчення історії з ВІЛ-СНІДом!