Чим більше часу ми проводимо без сну, тим більше загальмованою стає наша свідомість. Такий висновок зробили на основі експериментів американські учені під керівництвом професора психології Каліфорнійського університету Меттью Уолкера.

Дослідники набрали 39 молодих здорових добровольців, розбивши їх умовно на дві групи. Їм всім опівдні давали виконувати завдання, яке задіює гіпокамп. Ця область лімбічної системи головного мозку бере участь в механізмах формування емоцій, консолідації пам'яті, тобто переходу короткочасної пам'яті в довготривалу. Як і слід було чекати, учасники обох груп справлялися із завданням на відносно одинаковому рівні. Рівно в дві години дня першій групі дозволили прилягти на півтори години, останні не спали. Пізніше, в шість годин вечора всі учасники експерименту знову стали виконувати завдання, покликані перевірити їх здатність сприймати нову інформацію. Ті, хто поспав півтори години, продемонстрували кращі результати в порівнянні з тими, хто не спав. Більш того, короткочасний сон явно позитивно позначився на розумовій діяльності людей.

"Сон не лише виправляє негативні наслідки тривалого неспання, але і на нейрокогнітивному рівні повертає вашу свідомість в точку, що передувала моменту занурення в сон", - відмітив в зв'язку з цим професор Уолкер. Під час сну у людини чергуються дві основні фази - повільна і швидка. На самому початку переважає тривалість повільної фази, а перед пробудженням зростає тривалість швидкої фази. Згідно опитам громадської думки, проведеним в наукових цілях, біля третини дорослих американців зазвичай вважають за краще задрімати на годинку після обіду. По словах Уолкера, результати експерименту підтверджують гіпотезу про необхідність короткочасного денного сну для "очищення" резерву пам'яті від непотрібної поверхневої інформації для заповнення цього резерву новими даними.

"Передбачимо, ваш гіпокамп - це ящик електронної пошти. Він заповнений повідомленнями і не може вміщати нові до тих пір, поки ви не заснули і не стерли старі повідомлення. Момент пробудження еквівалентний відкриттю в ящику нової теки", - пояснив професор.

Він з колегами має намір продовжувати свої дослідження, але цього разу приділити основну увагу питанню скорочення тривалості сну у людей похилого віку. Учені хочуть перевірити гіпотезу, згідно якої процес старіння пов'язаний із зниженням здатності виучуватися. Якщо це так, то з віком людині все менше і менше потрібно освіжати свою пам'ять і відповідно спати.